Мінімалка, оклади та премії: як хочуть змінити правила оплати праці
В Україні пропонують змінити правила регулювання оплати праці. Проєкт нового Трудового кодексу передбачає інший підхід до визначення мінімальної зарплати, детальніші правила формування системи оплати, більше інформації для працівників про нарахування та посилення принципу рівної оплати за рівноцінну роботу, пише "Судово-юридична газета"
Поки що це лише проєкт, тому запропоновані норми не діють. Остаточні правила залежатимуть від редакції документа, яку зрештою ухвалять.
Чинний Закон України "Про оплату праці" визначає зарплату як винагороду за виконану за трудовим договором роботу. Вона складається з основної та додаткової зарплати, а також інших заохочувальних і компенсаційних виплат.
Новий проєкт зберігає базові трудові гарантії, але докладніше описує механізми нарахування зарплати та посилює роль трудових і колективних договорів, а також внутрішніх документів роботодавця.
Мінімальну зарплату хочуть рахувати за новим принципом
Одна з найбільш помітних пропозицій стосується механізму визначення мінімальної зарплати.
Зараз її розмір встановлюється законом про Державний бюджет України і не може бути нижчим за прожитковий мінімум для працездатних осіб.
За новою моделлю мінімальну зарплату пропонують визначати як відсоток від середньомісячної зарплати в Україні за видами економічної діяльності. Розрахунок базуватиметься на показнику станом на 1 січня року, що передує року встановлення мінімальної зарплати. Конкретний відсоток визначатиме Кабінет Міністрів.
При цьому мінімальна зарплата залишиться державною соціальною гарантією.
Ще одна зміна — після набрання чинності новим кодексом мінімальну зарплату пропонують більше не використовувати як розрахункову величину для визначення посадових окладів та інших виплат.
Які виплати не входитимуть у мінімальну зарплату
Як і зараз, якщо працівник не виконав повну місячну або годинну норму, його зарплата може бути нижчою за мінімальну — пропорційно відпрацьованому часу.
Водночас проєкт розширює перелік виплат, які не враховуватимуться під час забезпечення мінімального рівня зарплати.
До нього пропонують включити:
оплату роботи в нічний час;
оплату понаднормової роботи;
оплату роботи у вихідні та святкові дні;
виплати за несприятливі та небезпечні умови праці;
доплати за роз'їзний характер роботи;
премії до святкових і ювілейних дат;
індексацію;
доплати за суміщення професій або виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника;
компенсацію втрати частини доходів через порушення строків виплати зарплати.
Якщо ці положення ухвалять, роботодавцям доведеться переглянути структуру зарплат і підходи до їх розрахунку.
Систему оплати праці хочуть формалізувати
Проєкт передбачає, що під час формування системи оплати праці роботодавець має враховувати складність роботи, професійний і кваліфікаційний рівень працівника, професійні стандарти, а за їх відсутності — кваліфікаційні характеристики.
Систему оплати праці пропонують закріплювати в колективному договорі. Якщо такого договору немає, її встановлюватимуть локальним нормативним актом роботодавця після консультацій і погодження з представниками працівників.
Тобто правила формування зарплати мають бути чітко зафіксовані в документах.
Окремо прописують рівну оплату
У проєкті також посилюється принцип недопущення дискримінації в оплаті праці.
Роботодавець має забезпечувати однакову оплату для чоловіків і жінок за рівнозначну або рівноцінну роботу.
При визначенні рівноцінності пропонується враховувати професійну кваліфікацію та компетентність працівника, його трудові обов'язки, характер завдань, рівень відповідальності й умови праці.
Працівникам хочуть детальніше пояснювати їхню зарплату
Чинне законодавство вже зобов'язує роботодавця повідомляти працівнику загальну суму зарплати, її складові, відрахування та суму до виплати.
Проєкт нового кодексу пропонує розширити цей перелік.
Під час кожної виплати працівнику мають надавати інформацію про:
загальну суму нарахованої зарплати з розшифровкою за видами виплат;
розміри та підстави для відрахувань;
суму, яку працівник отримує до виплати;
суму індексації;
розмір сплачених податків і зборів.
Крім того, роботодавець має вести повний і достовірний облік виконаної роботи та витрат на оплату праці.
Зарплата має бути серед першочергових виплат
За проєктом зарплата має виплачуватися в першочерговому порядку з коштів, які надходять роботодавцю.
Якщо підприємство накопичило борги із зарплати, інші платежі до бюджету та державних цільових фондів не здійснюватимуться. Винятком стане сплата ЄСВ.
Про затримку зарплати понад 30 днів потрібно буде повідомляти державу
Якщо роботодавець затримує виплату зарплати більш ніж на 30 днів, він повинен буде повідомити про це центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері нагляду та контролю за дотриманням трудового законодавства.
Виплата двічі на місяць залишиться
Проєкт зберігає чинну вимогу виплачувати зарплату не рідше двох разів на місяць.
Між виплатами має бути не більше 16 днів, а сама виплата повинна відбутися не пізніше семи днів після завершення періоду, за який нарахована зарплата.
Якщо дата виплати припадає на вихідний або святковий день, кошти мають виплатити напередодні.
Суму за першу половину місяця визначатимуть колективним договором або локальним актом. Водночас вона не може бути меншою за оплату фактично відпрацьованого часу, розраховану за ставкою або посадовим окладом.
Змінити зарплату одноосібно стане складніше
Проєкт чіткіше пов'язує зміну системи, форми чи розміру оплати праці з умовами трудового договору.
За загальним правилом такі зміни мають погоджувати працівник і роботодавець.
Якщо ж роботодавець наполягає на зміні через економічні, технологічні, структурні або організаційні причини, а працівник не погоджується, застосовуватиметься спеціальна процедура. У визначених випадках вона може завершитися припиненням трудового договору.
До цього моменту за працівником мають зберігатися попередні умови праці.
Що доведеться переглянути роботодавцям
Інспекція з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради зазначає, що у разі ухвалення Трудового кодексу в запропонованій редакції роботодавцям доведеться звернути увагу на систему оплати праці, колективні договори, локальні документи про оплату та преміювання, штатні розписи й посадові оклади.
Також може знадобитися перегляд алгоритмів розрахунку мінімальної зарплати, критеріїв диференціації зарплат, порядку інформування працівників про нарахування та процедури зміни умов оплати праці.
Водночас проєкт зберігає основні державні гарантії: право на своєчасну та повну оплату праці, індексацію, а також спеціальні правила оплати роботи вночі, понаднормово, у вихідні та святкові дні.
Отже, новий Трудовий кодекс може суттєво змінити підхід до оплати праці — від механізму визначення мінімальної зарплати до правил формування окладів і розрахунку виплат.
Однак наразі це лише законопроєкт. Остаточні правила залежатимуть від того, у якій редакції документ ухвалять і коли він набуде чинності.
Коментарі