Заяву на звільнення рвуть або ігнорують: як діяти

Як коректно звільнитися з посади інспектора з кадрів, якщо я одночасно веду військовий облік і мене нікому замінити? Хочу звільнитись, але очікую тиск і вмовляння залишитися. Підкажіть: які варіанти звільнення можливі в такій ситуації? Що робити, якщо директор відмовиться підписувати або навіть знищить заяву на звільнення?

Джерело: kadroland

За законом ви маєте повне право звільнитися, навіть якщо немає заміни й ведете військовий облік. 

Відсутність заміни – це проблема роботодавця, а не працівника.

Кодексом законів про працю України (далі – КЗпП) передбачені підстави звільнення працівника:

1. з ініціативи працівника (ст. 38 – 39 КЗпП);

2. за угодою сторін (п. 1 ст. 36 КЗпП);

3. за ініціативи роботодавця (ст. 40 – 41 КЗпП).

У вашому випадку ви маєте повне право звільнитися за власним бажанням за ст. 38 КЗпП.

Звільнення за власним бажанням – це право кожного працівника, яке регулюється законодавством України.

Звільнення за власним бажанням передбачає дотримання наступних правил:

Правило 1. Працівник надає роботодавцю письмову заяву на звільнення за два тижні (це час як раз для того, щоб роботодавець знайшов вам заміну).

Правило 2. Звільнення без попередження за 2 тижні можливо, тільки якщо бажання працівника зумовлене неможливістю продовжувати роботу (ч. 1 ст. 38 КЗпП), тобто у працівника є поважні причини для звільнення, наприклад:

1. переїзд на нове місце проживання;

2. переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість;

3. вступ до закладу освіти;

4. неможливість проживання у цій місцевості, підтверджена медичним висновком;

5. вагітність;

6. догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю;

   
   

7. догляд за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи;

8. вихід на пенсію;

9. прийняття на роботу за конкурсом;

10. інші поважні причини.

Увага! Вищенаведений перелік не є вичерпним. За настання інших поважних причин працівник також може звільнитися не попереджаючи за два тижні.

Важливо! У зв’язку з веденням бойових дій у районах, в яких розташоване підприємство, установа, організація, та існування загрози для життя і здоров’я працівника, він може розірвати трудовий договір за власною ініціативою у строк, зазначений у його заяві, крім випадків примусового залучення до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану, залучення до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури. Це передбачено ч. 1 ст. 4 Закону України від 15.03.2022 №2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (далі – Закон №2136).

Правило 3. Працівник може звільнитися за власним бажанням не попереджуючи роботодавця за два тижні у випадку, коли останній порушує трудове законодавство.

Частна 3 ст. 38 КЗпП наводить наступні правопорушення:

1. Роботодавець не дотримується законодавства про працю, умов колективного або трудового договору.

2. Роботодавець чинив мобінг (цькування) стосовно працівника або не вживав заходів щодо припинення цього, що підтверджено судовим рішенням, яке набрало законної сили.

У заяві на звільнення працівник вказує також таку підставу звільнення, бажану дату звільнення і має додати підтвердні документи (за наявності).

На підставі заяви про звільнення роботодавець видає наказ.

Якщо роботодавець не приймає заяву / рве її / ігнорує – потрібно юридично зафіксувати факт подання заяви:

1. Надіслати заяву рекомендованим листом з описом вкладення на адресу роботодавця (юридичну).

2. Здати через канцелярію і одержати вхідний № на копії заяви.

З цього моменту строк відліку починається незалежно від бажання керівника.